Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Денесюк В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Денесюк О. В. Динаміка ступенів ремоделювання, систоло-діастолічної дисфункції лівого шлуночка при нестабільній стенокардії під впливом оптимального тривалого лікування [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(1)__26 | ||
| 2. | 
Денесюк Е. В. Эффективность стандартной комплексной медикаментозной одногодичной терапии в коррекции гипертрофии и эндотелиальной дисфункции плечевой артерии у больных с острым коронарным синдромом и коморбидной артериальной гипертензией [Електронний ресурс] / Е. В. Денесюк, В. И. Денесюк // Кровообіг та гемостаз. - 2014. - № 3-4. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kogs_2014_3-4_9 | ||
| 3. |
Денесюк О. В. Вплив стандартної комплексної дворічної терапії на досягнення цільового рівня артеріального тиску і регрес ступеня гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на нестабільну стенокардію з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк, Ю. Ю. Шушковська // Кровообіг та гемостаз. - 2014. - № 3-4. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kogs_2014_3-4_11 Обстежено 23-х хворих після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). Середній вік хворих становив 56,7 року. Повторний ІМ визначали у 38,4 %, серцеву недостатність I - III функціональних класів - у 100 %. Хворим проводили загальноклінічне обстеження, ЕКГ, ехоКГ та вивчали ліпідний спектр крові. Стандартне комплексне лікування протягом 2-х років включало інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту периндоприл по 5 - 10 мг/доба, beta-адреноблокатор бісопролол по 5 - 10 мг/доба, протисклеротичний препарат аторвастатин по 20 мг/доба та ацетилсаліцилову кислоту по 75 мг/доба. В обстежених хворих після проведеного лікування визначали поступове досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) через 3, 6, 12 та 24 міс. Концентричну гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ) до лікування виявлено у 47,8 %, ексцентричну - у 52,2 % хворих. Під час вивчення ступеня ГЛШ I (початковий) до лікування визначали у 4,3 %, II (помірний) - у 26,1 %, III (значний) - у 69,6 %, що свідчить про розвиток ремоделювання серця. Після проведеного лікування виявлено виражене зменшення III (значний) ступеня і перехід його в II (помірний) та I (початковий) ступінь ГЛШ за рахунок більш та менш виражених змін ремоделювання ЛШ. Одержані дані надають змогу більш детально і адекватно оцінити структурно-функціональні зміни в міокарді та визначити регрес ГЛШ на фоні досягнення цільового рівня АТ, що має важливе значення у практичній кардіології. | ||
| 4. | 
Сарафинюк О. П. Визначення ступенів гіпертрофії лівого шлуночка у хворих зі стабільною стенокардією за допомогою удосконалених критеріїв діагностики [Електронний ресурс] / О. П. Сарафинюк, В. І. Денесюк, Ю. Ю. Шушковська // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 182 - 184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2015_21_1_47 | ||
| 5. | 
Денесюк О. В. Результати ефективності стентування вінцевих артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда з коморбідною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк, Ю. М. Мостовой, В. П. Щербак, І. В. Данильчук, В. В. Распутін, О. Л. Сергійчук // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 2-3. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_2-3_4 Актуальна проблема сучасної кардіології - вивчення ефективності лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). За статистичними даними 2010 р., 8,6 млн. населення України страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС), із них щорічно у 50 тис. виникає інфаркт міокарда (ІМ). На АГ страждає понад 12 млн. людей. Мета роботи - проаналізувати результати ефективності стентування вінцевих артерій (ВА) у хворих на ГІМ з коморбідною АГ. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 105 хворих на ГІМ з коморбідною АГ віком 56,7 +- 0,80 року. Із них Q - IМ визначали у 84,8 %, не Q - IМ - у 15,2 % хворих. Тривалість АГ визначалась у середньому 9,0 років, хронічної ІХС - 2,8 роки. Систолічний артеріальний тиск становив 138,0 і 215 мм рт. ст., діастолічний - 89,4 +- 1,27 мм рт. ст. Ангіографічне обстеження хворих проводили на установці Siemens Axiom Artis (Німеччина). Односудинне ураження ВА визначалось у 26,7 % хворих, двосудинне - у 28,5 %, трисудинне - у 44,8 %, субоклюзія та оклюзія - у 57,1 % хворих. Відновлення кровоплину в передній міжшлуночковій ВА відбувалось у 58,1 %, у правій ВА - у 26,7 %, в огинаючій ВА - у 12,4 %. Не вдалося відновити коронарний кровоплин у 2,9 % пацієнтів. Клінічна ефективність відновлення коронарного кровоплину у хворих на ГІМ з коморбідною АГ за результатами ТIМI: ТIМI 1 (часткове) - у 0,9 %, ТIМI 2 (значне) - у 20,0 %, ТIМI 3 (повне,нормальне) - у 76,2 %, ТIМI 0 (не відновилось) - у 2,9 % хворих. Висновки: стентування ВА у хворих на ГІМ з коморбідною АГ є ефективним методом лікування, що сприяє суттєвим позитивним змінам показників як коронарного кровоплину, так і клінічнних показників. | ||
| 6. |
Денесюк В. І. Ремоделювання лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію, ускладнену серцевою недостатністю, зі зниженою і збереженою фракцією викиду [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, О. В. Денесюк, Н. О. Музика // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 2-3. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_2-3_4 Одним із головних компонентів виникнення хронічної серцевої недостатності (ХСН), незалежно від її етіології, є ремоделювання серця. Тобто за ушкодженням міокарда на початку, що призводить до втрати певної кількості кардіоміоцитів, які функціонують нормально, наростає важкість ХСН через ремоделювання, спричиняючи погіршення прогнозу для хворого. З'ясувати особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на стабільну стенокардію II - III функціонального класу (ФК) залежно від зниження чи збереження фракції викиду (ФВ) ЛШ. Проведено повне клінічне обстеження 153 хворих з ХСН (105 чоловіків і 48 жінок, середній вік пацієнтів 68,80 +- 0,90 року). Першу групу сформували з хворих на стабільну стенокардію II - III ФК та зі серцевою недостатністю (СН) зі зниженою ФВ ЛШ (n = 47); другу - із хворих на стабільну стенокардію II - III ФК та СН зі збереженою ФВ ЛШ (n = 106). Контрольна група - 30 практично здорових осіб. У обстежених хворих на стабільну стенокардію II - III ФК з СН I - III ФК (перша група) зі зниженою ФВ ЛШ за результатами ЕхоКГ (порівняно зі здоровими людьми) визначали ознаки структурно-функціональних змін міокарда й зниження інотропної функції серця. У обстежених хворих на стабільну стенокардію з СН II - III ФК (друга група) зі збереженою ФВ ЛШ за результатами ЕхоКГ визначали аналогічні структурно-функціональні зміни в ЛШ. Порівняння ЕхоКГ-показників у хворих першої та другої груп виявило наростання структурно-функціональних змін ЛШ (<$E р~<<~0,01>) та достовірне зниження ФВ (<$E р~<<~0,01>) за наявності СН зі зниженою ФВ ЛШ. У обстежених хворих зі зниженою та збереженою ФВ ЛШ переважала концентрична гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ). У обстежених хворих із СН зі зниженою ФВ ЛШ переважав III (значний) ступінь ГЛШ (<$E р~<<~0,01>). У хворих із СН зі збереженою ФВ ЛШ у більшості випадків визначали II (помірний) і менше III (значний) ступінь ГЛШ (<$E р~<<~0,01>). Одержані результати свідчать про те, що в обстежених хворих зі зниженою ФВ ЛШ ремоделювання серця відбувається за рахунок щораз більшого наростання ступеня ГЛШ і ремоделювання серця, яке має несприятливий прогноз. Висновки: вивчення й розуміння ремоделювання ЛШ у пацієнтів з ХСН ішемічного походження дає змогу більш точно й адекватно надавати медичну допомогу хворим на стенокардію II - III ФК, ускладнену СН зі зниженою та збереженою фракцією викиду ЛШ. | ||
| 7. |
Денесюк В. І. Уміст вазодилятаторних чинників у сироватці крові за різних ступенів систолодіастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію, ускладнену серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, Н. О. Музика // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 1. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_1_5 Хронічна серцева недостатність (ХСН) - найбільш поширене й небезпечне для життя захворювання серцево-судинної системи, що призводить до постійної інвалідності, втрати працездатності, а також значного скорочення тривалості й якості життя. Найчастіше причиною ХСН та систоло-діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) є ішемічна хвороба серця (ІХС). Мета роботи - з'ясувати вміст у сироватці крові вазодилятаторних чинників за різних ступенів систоло-діастолічної дисфункції ЛШ у хворих на стабільну стенокардію (СС) II-III функціонального класу (ФК), ускладнену серцевою недостатністю (СН) зі зниженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ. Проведено повне клінічне обстеження 47 хворих на СС II-III ФК, ускладнену СН I-III ФК з ФВ ЛШ <$E symbol Г~45,0> % (31 чоловік і 16 жінок, середній вік пацієнтів 66,00 +- 1,50 року). Окрім комплексу клініко-лабораторних та інструментальних обстежень, які відповідають сучасним вимогам, хворим проводили кількісне визначення маркерів вазодилятації - нітритів (NO<^>- | ||
| 8. | 
Денесюк О. В. Вплив базисної комплексної дворічної терапії на показники пізнього ремоделювання лівого шлуночка та профілактику виникнення кардіоваскулярних подій у хворих після перенесеної нестабільної стенокардії в поєднанні з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. В. Денесюк, В. І. Денесюк // Патологія. - 2019. - Т. 16, № 2. - С. 270-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2019_16_2_20 Цель работы - определить влияние базисного комплексного двухлетнего лечения на показатели позднего ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и кардиоваскулярные события у больных после перенесенной нестабильной стенокардии (НС) на фоне артериальной гипертензии (АГ). Обследовали 144 больных, перенесших эпизод острого коронарного синдрома (ОКС) на фоне АГ, в возрасте 41 - 67 лет. Пациенты находились на лечении в инфарктном отделении ГКБ № 1 г. Винницы. Среди включенных в исследование больных с НС в 59,7 % случав в анамнезе был инфаркт миокарда (ИМ). Продолжительность АГ составляла 9,3 года, хронической ИБС - 6,4 года; систолическое АД - 163,2 мм рт. ст., диастолическое АД - 101,1 мм рт. ст. Больным проводили общее клиническое обследование, ЭКГ, ЭхоКГ, в М и В режимах, определение липидного спектра крови и тропонина I для исключения инфаркта миокарда. Обследование выполняли до лечения, через 6, 12, и 24 месяцев. Базисное комплексное лечение проводили в течение 2 лет, оно предусматривало прием периндоприла в дозе 5 - 10 мг/сут., бисопролола 5 - 10 мг/сут., аторвастатина 20 мг/сут., ацетилсалициловой кислоты - 75 мг/сут. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения концентрическая гипертрофия левого желудочка (ГЛШ) по Genau отмечена в 40,3 % случаев, эксцентрическая - в 58,3 %; концентрическое ремоделирование - в 1,4 % случаев. После проведенного базисного комплексного лечения удельный вес больных с концентрической ГЛЖ уменьшился, а с эксцентрической ГЛЖ увеличился. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения - (начальная) степень ГЛЖ установлена в 6,3 %, II (умеренная) - в 26,4 %, III (значительная) - в 66,7 % случаев. После базисного комплексного лечения III (значительная) степень ГЛЖ существенно уменьшилась за счет перехода во II и даже I степень позднего ремоделирования ЛЖ. При изучении кардиоваскулярных событий в течение 2 лет установлено, что смертность составила 2,1 %, повторный нефатальный ИМ зарегистрирован в 10,4 % случаев. Выводы: у больных, перенесших НС на фоне АГ, базисное двухлетнее комплексное антиремоделирующее лечение приводит к переходу в ряде случаев концентрического в эксцентрическое позднее ремоделирование ЛЖ и уменьшению развития кардиоваскулярных событий.Цель работы - определить влияние базисного комплексного двухлетнего лечения на показатели позднего ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и кардиоваскулярные события у больных после перенесенной нестабильной стенокардии (НС) на фоне артериальной гипертензии (АГ). Обследовали 144 больных, перенесших эпизод острого коронарного синдрома (ОКС) на фоне АГ, в возрасте 41 - 67 лет. Пациенты находились на лечении в инфарктном отделении ГКБ № 1 г. Винницы. Среди включенных в исследование больных с НС в 59,7 % случав в анамнезе был инфаркт миокарда (ИМ). Продолжительность АГ составляла 9,3 года, хронической ИБС - 6,4 года; систолическое АД - 163,2 мм рт. ст., диастолическое АД - 101,1 мм рт. ст. Больным проводили общее клиническое обследование, ЭКГ, ЭхоКГ, в М и В режимах, определение липидного спектра крови и тропонина I для исключения инфаркта миокарда. Обследование выполняли до лечения, через 6, 12, и 24 месяцев. Базисное комплексное лечение проводили в течение 2 лет, оно предусматривало прием периндоприла в дозе 5 - 10 мг/сут., бисопролола 5 - 10 мг/сут., аторвастатина 20 мг/сут., ацетилсалициловой кислоты - 75 мг/сут. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения концентрическая гипертрофия левого желудочка (ГЛШ) по Genau отмечена в 40,3 % случаев, эксцентрическая - в 58,3 %; концентрическое ремоделирование - в 1,4 % случаев. После проведенного базисного комплексного лечения удельный вес больных с концентрической ГЛЖ уменьшился, а с эксцентрической ГЛЖ увеличился. У больных, перенесших НС на фоне АГ, до лечения - (начальная) степень ГЛЖ установлена в 6,3 %, II (умеренная) - в 26,4 %, III (значительная) - в 66,7 % случаев. После базисного комплексного лечения III (значительная) степень ГЛЖ существенно уменьшилась за счет перехода во II и даже I степень позднего ремоделирования ЛЖ. При изучении кардиоваскулярных событий в течение 2 лет установлено, что смертность составила 2,1 %, повторный нефатальный ИМ зарегистрирован в 10,4 % случаев. Выводы: у больных, перенесших НС на фоне АГ, базисное двухлетнее комплексное антиремоделирующее лечение приводит к переходу в ряде случаев концентрического в эксцентрическое позднее ремоделирование ЛЖ и уменьшению развития кардиоваскулярных событий. | ||
| 9. |
Денесюк В. І. Предиктори прогнозування серцево-судинних подій та інших ускладнень системи кровообігу у хворих із гострим коронарним синдромом (огляд літератури; результати власних досліджень) [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, О. В. Барська // Львівський клінічний вісник. - 2023. - № 1. - С. 51-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2023_1_10 | ||
| 10. |
Денесюк В. І. Критерії прогнозування кардіоваскулярних подій у хворих із хворобами серця за результатами холтерівського моніторування електрокардіограми (огляд літератури; результати власних досліджень) [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, О. В. Барська, Ю. Ю. Шушковська // Львівський клінічний вісник. - 2023. - № 1. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2023_1_11 | ||
| 11. |
Денесюк В. І. Предиктори та критерії прогнозування кардіоваскулярних подій за результатами амбулаторного моніторування артеріального тиску у хворих із артеріальною гіпертензією (огляд літератури; результати власних досліджень) [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, О. В. Барська, Ю. Ю. Шушковська, О. Ф. Білонько // Львівський клінічний вісник. - 2023. - № 1. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2023_1_12 | ||
| 12. |
Денесюк В. І. Віддалена ефективність реваскуляризації міокарда у хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому (огляд літератури; результати власних досліджень) [Електронний ресурс] / В. І. Денесюк, О. В. Барська, О. Ф. Білонько, Н. О. Музика // Львівський клінічний вісник. - 2023. - № 1. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2023_1_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |